<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v</id>
  <title>Частинка моєї душі</title>
  <subtitle>dema_v</subtitle>
  <author>
    <email>dema_v@ukr.net</email>
    <name>dema_v</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2009-08-03T23:49:59Z</updated>
  <lj:journal userid="9867649" username="dema_v" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom" title="Частинка моєї душі"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:19711</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/19711.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=19711"/>
    <title>чергове щось</title>
    <published>2009-08-03T23:49:59Z</published>
    <updated>2009-08-03T23:49:59Z</updated>
    <content type="html">Вже серце давно не б'ється&lt;br /&gt;І почуття твої лише самообман&lt;br /&gt;Голубиш і цілуєш, в душі ж смієшся&lt;br /&gt;Хтось вірить тому, бо це ТВІЙ обман&lt;br /&gt;Ти бреше й цим травиш душі&lt;br /&gt;Ти так зверхньо спостерігаєш біль&lt;br /&gt;І не змити цього лайна у дУші&lt;br /&gt;Вже й рана болюча та ще сиплеш сіль...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:19260</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/19260.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=19260"/>
    <title>Гороскоп Риби (рос.)</title>
    <published>2009-08-03T23:49:03Z</published>
    <updated>2009-08-03T23:49:03Z</updated>
    <content type="html">Рыбы бывают двух сортов видов: опизденевшие в собственной беспринципности исчадия ада и верные, истинно добрые, с непоколебимой моралью ангелы. Причем мерзким Рыбам, как правило, в жизни все прощают, охуевая, тогда как ангелоподобные Рыбки-мученицы раздражают обывателей недосягаемой святостью. Блядовать могут по-страшному, причем поймать Рыбу на блядстве или заставить ее в нем признаться сложнее, чем увидеть морщерогого кизляка. До последнего вы будете глядеть ей в честные, полные слез глаза и верить, верить. Бездушные гондоны, никаких моральных приницпов. Склонны пиздеть по-черному, причем даже тогда, когда вроде бы и незачем, нагонять туману и вообще вводить людей в заблуждение, но на Рыб нельзя за это обижаться, ацкие муки совести у них - обычное дело, причем мучаются иногда до кучи и за то, чего не делали. Склонны идеализировать людей, а потом обижаться на них за то, что те оказались мудаками. Могут ни с того ни с сего начать мстить миру вокруг, абстрактно и по-уебански. Трогательны в своих иллюзиях, и даже когда оказываются сучарами и падлами, их все равно невольно прощаешь за глобальное неумение жить в нашем матерьяльном мире.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:18955</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/18955.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=18955"/>
    <title>dema_v @ 2009-01-07T00:41:00</title>
    <published>2009-01-06T22:42:59Z</published>
    <updated>2009-01-06T22:42:59Z</updated>
    <lj:music>.....</lj:music>
    <content type="html">чому все так, чому ми вибираєм біль&lt;br /&gt;чому знов і знов покриває серце її цвіль&lt;br /&gt;чому ми ладні це терпіти і вперто помилятись&lt;br /&gt;чи не краще щось змінити й самим помінятись&lt;br /&gt;????&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/dema_v/pic/0000535c/"&gt;&lt;img src="http://pics.livejournal.com/dema_v/pic/0000535c/s320x240" width="240" height="240" border="0" /&gt;&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:18689</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/18689.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=18689"/>
    <title>dema_v @ 2007-12-02T19:38:00</title>
    <published>2007-12-02T17:40:32Z</published>
    <updated>2007-12-02T17:40:32Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://line.romanticcollection.ru/fairy/images/12/27.gif" /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:18612</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/18612.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=18612"/>
    <title>dema_v @ 2007-11-25T00:51:00</title>
    <published>2007-11-24T22:59:42Z</published>
    <updated>2007-11-24T22:59:42Z</updated>
    <lj:music>Бумбокс - Наодинці</lj:music>
    <content type="html">Вже стільки часу пройшло, а я все топчуся на одному місці. Вихід є, і не один, просто боюся помилитися і змін різких боюся. Боюся, що завтра настане зовсім інше життя і шляху назад не буде..... &lt;br /&gt;Довбані роздоріжжя !!!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:18191</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/18191.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=18191"/>
    <title>dema_v @ 2007-11-05T17:47:00</title>
    <published>2007-11-05T16:05:27Z</published>
    <updated>2007-11-05T16:05:27Z</updated>
    <content type="html">Політ і дикий вітер&lt;br /&gt;Це все що я хотів&lt;br /&gt;Набрав я в крила вітру&lt;br /&gt;І в небо полетів&lt;br /&gt;До хмар було так близько&lt;br /&gt;Так близько до зірок&lt;br /&gt;Ще мить і я вже там&lt;br /&gt;Ще мить і я вже сам&lt;br /&gt;Свобода, вітер і життя...&lt;br /&gt;Все це було так близько&lt;br /&gt;Здавалося б ще мить&lt;br /&gt;Та вже за спиною щось болить&lt;br /&gt;І крила обгризає гострий щем....&lt;br /&gt;Додолу падаю все швидше&lt;br /&gt;Й земля уже все ближче&lt;br /&gt;Останній шепіт спраглих вуст&lt;br /&gt;Молитвою благальною звучить:&lt;br /&gt;У небо, вверх, свободи!!!...ЖИТИ !</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:17992</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/17992.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=17992"/>
    <title>dema_v @ 2007-11-01T22:19:00</title>
    <published>2007-11-01T20:19:23Z</published>
    <updated>2007-11-01T20:19:23Z</updated>
    <content type="html">&lt;form name="twidog" method="post" action="http://www.twidog.ru/165/" target="_blank"&gt;&lt;table style="border-collapse: collapse; width: 400px; margin: 0 auto; color: #000; font-size: 12px;"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="background: url(&amp;#39;http://www.twidog.ru/tw-data/quiz/04.gif&amp;#39;) no-repeat;"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style="height: 9px; background: #b7ff51;"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style="background: url(&amp;#39;http://www.twidog.ru/tw-data/quiz/04.gif&amp;#39;) -10px 0 no-repeat;"&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="width: 9px; background: #b7ff51;"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style="background: #b7ff51; padding: 0 8px;"&gt;&lt;h1 style="font-family: Arial, sans-serif; font-size: 18px; font-weight: normal; color: #357e30; margin: 0 0 15px 0;"&gt;Как ты будешь выглядеть в кино?&lt;/h1&gt;&lt;table style="border-collapse: collapse; width: 100%;"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="padding: 0 30px 4px 0; white-space: nowrap;"&gt;Твое имя&lt;/td&gt;&lt;td style="width: 100%; padding-bottom: 7px;"&gt;&lt;input style="width: 100%; background: #fff; color: #000; font-size: 12px;" type="text" name="answer[0]" value="Вова" /&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="vertical-align: top; padding: 0 30px 4px 0; width: 45%;"&gt;Фильм выйдет в:&lt;/td&gt;&lt;td style="vertical-align: top; padding-bottom: 4px;"&gt;1990-2000&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="vertical-align: top; padding: 0 30px 4px 0; width: 45%;"&gt;Твоя роль:&lt;/td&gt;&lt;td style="vertical-align: top; padding-bottom: 4px;"&gt;психбольной&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="vertical-align: top; padding: 0 30px 4px 0; width: 45%;"&gt;При твоём появлении звучит музыка:&lt;/td&gt;&lt;td style="vertical-align: top; padding-bottom: 4px;"&gt;нечто из классики&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="vertical-align: top; padding: 0 30px 4px 0; width: 45%;"&gt;Твой персонаж умрёт:&lt;/td&gt;&lt;td style="vertical-align: top; padding-bottom: 4px;"&gt;инфаркт&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;div style="margin: 15px 0; text-align: center;"&gt;&lt;input style="padding: 0 10px; color: #000; font-size: 12px;" name="process" value="Узнать" type="submit" /&gt;&lt;/div&gt;&lt;div style="font-size: 11px;"&gt;© &lt;a href="http://narvat.livejournal.com/profile"&gt;&lt;img src="http://stat.livejournal.com/img/userinfo.gif" alt="" style="border: 0pt none; vertical-align: bottom; padding-right: 1px;" height="17" width="17"&gt;&lt;/a&gt;&lt;a style="color:#438b00;" href="http://narvat.livejournal.com"&gt;&lt;b&gt;narvat&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;, Twidog.ru — &lt;a style="color: #438b00" href="http://www.twidog.ru/"&gt;тесты и квизы&lt;/a&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style="width: 9px; background: #b7ff51;"&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="background: url(&amp;#39;http://www.twidog.ru/tw-data/quiz/04.gif&amp;#39;) 0 -10px no-repeat;"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style="height: 9px; font-size: 0; background: #b7ff51;"&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style="background: url(&amp;#39;http://www.twidog.ru/tw-data/quiz/04.gif&amp;#39;) -10px -10px no-repeat;"&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;/form&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:17689</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/17689.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=17689"/>
    <title>dema_v @ 2007-10-05T21:07:00</title>
    <published>2007-10-05T18:09:13Z</published>
    <updated>2007-10-05T18:09:13Z</updated>
    <content type="html">У-у-у, я сьодня зтанцювало, я раде як слон !</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:17492</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/17492.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=17492"/>
    <title>dema_v @ 2007-09-27T15:48:00</title>
    <published>2007-09-27T12:50:32Z</published>
    <updated>2007-09-27T12:50:32Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://img3.nnm.ru/imagez/gallery/0/b/f/4/9/0bf498949185be4c8d44c92b174dfd56_full.jpg" /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Якщо Вам здається що вона крутиться за годинниковою стрілкою, то у вас сильно розвинута ліва півкуля мозку (логіка, аналіз), проти годинникової - права півкуля (емоції, інтуїція). (с)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Всебічно розвинуті люди кажуть що можна заставити її крутитися як завгодно - і за стрілкою, і проти..&lt;br /&gt;В мене у різні крутиться навіть виходить пів оберту в одну сторону, а потім пів оберту в іншу</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:17392</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/17392.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=17392"/>
    <title>то капєц</title>
    <published>2007-09-24T19:28:39Z</published>
    <updated>2007-09-24T19:28:39Z</updated>
    <content type="html">Ну от почалося те саме гріше. Коли вона хоче знов повернутися як завжди. Я вже не можу. Всеодно потім все буде так само. НЕ пОВЕРТАТИСЯ! НАзад дороги нема, раніше треба було думати. Я вже з розуму і так на половину зійшов. Все гейм овер. Серце треба клеїти супер клейом. тупо нах</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:16902</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/16902.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=16902"/>
    <title>пишу аби дуок менше було, можна і не читати</title>
    <published>2007-09-23T15:33:37Z</published>
    <updated>2007-09-23T15:33:37Z</updated>
    <content type="html">-Привіт !&lt;br /&gt;- Хай ! Це знову я !&lt;br /&gt;- Бачу...&lt;br /&gt;- Ти радий ?&lt;br /&gt;- Так, так дуже...&lt;br /&gt;- А чому якись ніякий, не дивишся навіть на мене. Щось сталося ?&lt;br /&gt;- Та ні все добре. * не розумію чому ми все таки зустрілися*&lt;br /&gt;- А у мене все добре, так класно жити. Люблю життя.&lt;br /&gt;- Я теж. *віддав би його*&lt;br /&gt;- Ти на мене не ображаєшся?&lt;br /&gt;- ЗА що чи є в цьому сенс ?&lt;br /&gt;- О, це добре. Я так скучилася, давай обніми мене.&lt;br /&gt;- А я ні, вибач не буду обнімати... *ох, якби до тебе доторкнутися*&lt;br /&gt;- Все, я на тебе зараз ображуся!&lt;br /&gt;- За що? А зрештою ображайся...&lt;br /&gt;- Хіба тобі зовсім однаково? Чому ти трусишся ?&lt;br /&gt;- Холодно, осінь ж навулиці. *вітре, рознеси мене на частини*&lt;br /&gt;- Ти не відповів.&lt;br /&gt;- Та не онднаково, так ж краще *краще буде коли ти нарешті забудеш мене мучити*&lt;br /&gt;- Розповіси щось ?&lt;br /&gt;- Та нічого цікавого, живу як і усі, трішки сірувато, але та краще покищо.&lt;br /&gt;- Чому ? Я завжди тебе пам'таю веселим. Там де ти там сміх.&lt;br /&gt;- Тепер трошки по-іншому. Я втомився від того. *я всі сили витратив на самовбвиство серця*&lt;br /&gt;- Ти хочеш зі мною говорити ?&lt;br /&gt;- Незнаю..&lt;br /&gt;- Як це так ?&lt;br /&gt;- Ну ти маєш розуміти, це твої улюблені слова * які постійно мене вбивали*&lt;br /&gt;- Тоді я піду?&lt;br /&gt;- Іди... *затримайся ще хоч на мить*&lt;br /&gt;- Бувай&lt;br /&gt;- Дозустрічі * прощай*&lt;br /&gt;-</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:16731</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/16731.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=16731"/>
    <title>dema_v @ 2007-09-14T00:31:00</title>
    <published>2007-09-13T21:32:38Z</published>
    <updated>2007-09-13T21:32:38Z</updated>
    <content type="html">почати життяз чистого листка ! Ось що потрібно, так і зроблю. :)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:16417</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/16417.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=16417"/>
    <title>dema_v @ 2007-09-09T20:33:00</title>
    <published>2007-09-09T17:39:10Z</published>
    <updated>2007-09-09T17:39:10Z</updated>
    <lj:music>та4то</lj:music>
    <content type="html">Палю останні мости, палю приспівуючи: гори-гори ясно щоби не загасло. Знаю,вороття вже не буде. Напевно і не варто,але може... Ні не може, точно не варто, я більше б так не витримав. Тільки підлечу до небес і крила заберуть, а парашута не дають звичайно. Падати болить дуже,просто нестерпний біль. Так буде краще нам обом. Я більше не буду страждати від твого некохання і не буду тебе мучити соїм коханням. Вогонь щось ніфіга не гріє, тіки сумно. Але то так має бути, пройде трошки часу і навіть сліду від згарищ не залишиться. Всьо, фініта ля комедія.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:16309</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/16309.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=16309"/>
    <title>класна пісенька</title>
    <published>2007-09-07T16:30:17Z</published>
    <updated>2007-09-07T16:30:17Z</updated>
    <lj:music>Бумбокс - Та4то</lj:music>
    <content type="html">&lt;img src="http://img1.liveinternet.ru/images/attach/b/2/0/16/16882_Boomb.jpg" /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:15978</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/15978.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=15978"/>
    <title>Зачепило мене</title>
    <published>2007-09-05T13:55:59Z</published>
    <updated>2007-09-05T14:01:47Z</updated>
    <content type="html">Она подошла неслышно... Сзади... Закрыла его глаза ладонями. &lt;br /&gt;Он вздохнул.., встал с кресла.., взял её руки... и обернулся: &lt;br /&gt;- Что случилось, малыш? – спросил он нежно и грустно, как всегда, уже ЗНАЯ ответ...&lt;br /&gt;- Я хочу есть, – тихо сказала она, смотря ему в глаза и по-детски улыбаясь. &lt;br /&gt;- Конечно... Давай я потушу овощи? Или сделаю салат? Или ты хочешь какой-нибудь суп? – сбивчиво забормотал он, все еще на что-то надеясь. &lt;br /&gt;- Ты знаешь, ЧЕГО я хочу, - ласково произнесла она. &lt;br /&gt;Её влюбленные глаза не двигались, расширенные зрачки затягивали в себя, даже ладошки вспотели от волнения. &lt;br /&gt;- Ну хорошо... - вздохнул он, и они пошли на кухню. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Она села рядом, достала сигареты и тихонько закурила не сводя с него настороженного, любящего взгляда. Она даже не моргала... Все смотрела и смотрела как он повязывает передник с Бэмби (она подарила его ему после самого ПЕРВОГО раза, а то он закапал любимые светлые джинсы)... Как он нарочито громко гремит кастрюлями и сковородками, мокро звенит вилками и ножами в раковине. В воздухе запахло средством для мытья посуды. Она поморщилась, и он включил вытяжку. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;- Как ты хочешь сегодня? – спросил он громко из-за шума вытяжки. &lt;br /&gt;Её лицо осветилось улыбкой, которую он так любил... пока эту улыбку не стало вызывать только ОДНО... &lt;br /&gt;Теперь он боялся этой улыбки и старался не смотреть. &lt;br /&gt;- Наверное.., с картофельным пюре и грибами, - медленно сказала она. Потом, подумав, добавила: &lt;br /&gt;– Ты только не обижайся... - и затянулась сигаретой. &lt;br /&gt;- Не буду, - сказал он, – Но, может,.. все-таки - не сегодня?.. Давай хотя бы... через пару дней, а?.. Ведь так мало осталось… А пюре с грибами я тебе и так сделаю. Вкусное. &lt;br /&gt;Она непонимающе посмотрела на него.&lt;br /&gt;- Да нет... ничего, - вздохнул он... И стал чистить картошку.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Пока жарились грибы, он готовил соус и салат. Он мог сделать все быстрее, но старался оттянуть самое последнее... ТО, что ей было от него НУЖНО... &lt;br /&gt;Руки делали все сами... Он ни о чем не думал. Просто тщательно нарезал огурцы и помидоры, смешивал грибы с луком, помешивал пюре деревянной ложкой. &lt;br /&gt;Он ни разу не обернулся, но знал, что она курит и следит за каждым его движением... И болтает ногами... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Огромное фарфоровое блюдо (он всегда удивлялся, как в неё, такую худенькую и маленькую, столько влезает) постепенно заполнялось океаном желтого пюре, на котором чернели горы из грибов и салата. &lt;br /&gt;- Я, как Бог из каких-нибудь чукотских мифов, - хмыкнул он про себя, забывшись, - Какая-нибудь Великая Утка или Морж-Отец. Ну или… - и осекся, вспомнив, ЧТО ему сейчас НАДО будет сделать. &lt;br /&gt;Наконец, он напустил на свой мирок дождь из кинзы и петрушки.&lt;br /&gt;Придирчиво посмотрел... "Нет... вроде бы - все... Что ж.., ... - пора..."&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Он достал из ящика стола огромный зазубренный нож... "Какая прелесть" - захлопала она в ладоши, увидев его когда-то на витрине. "Для О-МА-РОВ", – по слогам прочитала она и улыбнулась: "Это мой подарок тебе на все дни рождения, которые я пропустила из-за того, что мы не были знакомы.., мой крабик", - и мило хихикнула. &lt;br /&gt;Он впервые воспользовался им тем же вечером. &lt;br /&gt;"Удобно?" – заботливо спросила она. &lt;br /&gt;"Ещё бы..." - натянул он резиновую улыбку под мертвые глаза, - "Совсем другое дело... Вот что значит - техника". &lt;br /&gt;Она поцеловала его в губы, и они занялись любовью прямо на столе. &lt;br /&gt;Да... Тогда они ещё трахались, с грустью вспомнил он. "А теперь ей от меня нужно - только ОДНО... Ладно... Неважно... Раньше начну - быстрее кончится..."... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Он снял майку и аккуратно сложил её на стуле. На столе уже стоял маленький тазик... Он склонился над ним и приставил кончик ножа к одному из бесчисленных шрамов на груди... Резко выдохнул и... с силой надавил. &lt;br /&gt;Сзади сдавленно ойкнули (она никак не могла привыкнуть)... &lt;br /&gt;Тело как будто плюнуло кровью... Она хлюпнула об дно тазика одним комком, за которым сразу зажурчали тугие струйки... &lt;br /&gt;С таким же звуком бабушка выдавливала молоко из коровы в ведро, когда он был маленьким и жил в деревне. Он улыбнулся, вспомнив вкус парного молока, и тут же почувствовал солёный едкий запах собственной крови. Его чуть не стошнило... &lt;br /&gt;Он побледнел и зацепил зазубринами ребра. Действуя лезвием, как рычагом, он расширил дыру в груди достаточно, чтобы залезть туда рукой и... вытащить сердце... То есть то, что от него осталось...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Неуклюжий, бесформенный обрубок оказался совсем маленьким. Этот кусочек его души бился абсолютно бесшумно, и ему показалось, что у него на руке сидит маленькая морская свинка, испуганная, с черными глазками-бусинками, и дрожит, дрожит, дрожит... &lt;br /&gt;Он снова вздохнул, ощущая вспотевшей спиной жадный и любящий взгляд...&lt;br /&gt;"Пожалуй.., тут только на два раза и осталось...", - думал он, взвешивая на ладони (когда-то большое сердце), как обычный шмат мокрого мяса. Потом ("Была не была") положил его на деревянную доску, где уверенно разрезал на два куска: один чуть больше другого... Тот, что поменьше, он осторожно положил обратно в дыру между ребрами... Грудь захлопнулась, как устрица, втягивая боль обратно в себя. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Она беззвучно поднялась и тронула его за плечо. Он медленно повернулся, и она нежно слизала кровь, оставшуюся на коже и на ноже... &lt;br /&gt;"Как пенки, которые я выпрашивал, когда мама делала варенье", – против воли улыбнулся он, и она ответила ему любящей улыбкой, от которой он не успел отвернуться. &lt;br /&gt;С каким-то злым остервенением он начал нарезать оставшийся кусок на тонкие полоски, глубоко вдавливая нож в дерево... Потом положил их на край блюда и поставил все это на стол... перед ней!&lt;br /&gt;- Ешь, а то остынет, – строго сказал он. &lt;br /&gt;- Хорошо, любимый, - ответила она, и изящно взяла вилку.&lt;br /&gt;Он сидел напротив и смотрел, как она ест...&lt;br /&gt;- Вкусно? - спросил он, когда блюдо снова стало белым. &lt;br /&gt;- Ещё бы, - облизнулась она, и посмотрела на него голодными глазами, - Только - мало... – и вытерла салфеткой струйку крови из уголка рта. &lt;br /&gt;- Солнце, но ведь почти ничего и не осталось, - терпеливо проговорил он. &lt;br /&gt;- Я знаю, - жалобно протянула она, - Но... может... ещё?.. хоть кусочек?.. Пожалуйста... очень-очень хочется... &lt;br /&gt;Он вздохнул. &lt;br /&gt;- Там на один раз и осталось, любимая... На последний.., понимаешь?.. &lt;br /&gt;- Ага.., - грустно вздохнула она, - Так мало... жаль... у тебя - такое вкусное сердце!.. Самое-самое вкусное!.. Ты - самый лучший!.. Я так тебя люблю...&lt;br /&gt;- Я тоже тебя люблю... Можно твою сигарету?&lt;br /&gt;- Они с ментолом. &lt;br /&gt;- Да какая разница.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Он вышел на балкон и затянулся холодным ментоловым дымом... &lt;br /&gt;"Ну, вот... почти и все...", - сказал он засыпающему Городу, - "Ты извини, но осталось только на раз... Ну, может, - на два... И все!.. Как мне жить без сердца?! Так что, я - скоро уйду... Ты тут не скучай без меня, ладно?.. И позаботься о ней, хорошо?.. Она же не виновата... Она - хочет как лучше... И я ведь её люблю..."... &lt;br /&gt;Он затянулся ещё раз и подумал: "Как хорошо, что это не последняя сигарета. Я бы тогда стоял, и пытался ею насладиться как-то по-особому,.. Думал бы о чем-то грустном... Пафосно так.., сентиментально... А сейчас я просто - курю... Потому что впереди ЕСТЬ ещё немного жизни... немного времени, которое можно тратить... хотя бы на то, чтобы просто - курить..."... &lt;br /&gt;Он бросил окурок, и тот маленькой звездочкой полетел с балкона... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В этот момент что-то острое ударило его под лопатку! &lt;br /&gt;Резкая боль парализовала его тело... Он не мог пошевелиться... &lt;br /&gt;А острые птичьи когти сжали его сердце и выдрали наружу... &lt;br /&gt;Он согнулся от боли... и что-то сильно толкнуло его через стекло... вниз... к Городу... на холодную улицу... &lt;br /&gt;В полете он перевернулся на спину и увидел, что она держит в руке последний кусок его сердца. &lt;br /&gt;Она улыбнулась ему самой красивой и самой любящей из её улыбок... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Он упал на промерзший асфальт и битое стекло! &lt;br /&gt;Дыра в спине точно накрыла недокуренный им бычок, и тот сжигал живое мясо... Все его кости были переломаны... Гниющая боль пульсировала во всем теле... Он не мог пошевелиться... &lt;br /&gt;Но... - он был ЖИВ... пока живо было сердце... &lt;br /&gt;"Я люблю тебя", - прошептал он, глядя на единственный огонек высоко вверху – окно кухни. "Доедай... И я, наконец, высплюсь...", - подумал он, коченея от холода... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Но время шло, свет в окне погас, а он все дышал и дышал... И его волосы покрывались инеем... &lt;br /&gt;"Наверное, ты оставила немного на потом, любимая... Глупая... Я бы и так отдал тебе ВСЁ!.. до конца!.. Неужели, ты - не поняла, любимая?.. Просто я не хотел, чтобы у тебя заболел животик... только и всего... А ты меня опять не поняла...", - думал он, и корчился от холода... И сгорал от боли в переломанных костях... &lt;br /&gt;И шептал вверх: "Любимая... Любимая... Люблю тебя..."...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Последний кусочек сердца она съела на завтрак... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Он умер с открытыми глазами, улыбаясь... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;И его улыбка немного растопила холодное февральское небо...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:15785</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/15785.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=15785"/>
    <title>нєфіг робити :)</title>
    <published>2007-09-02T20:11:39Z</published>
    <updated>2007-09-02T20:11:39Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://i.bigmir.net/photo/large/0/1/1901810.jpg" /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:15604</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/15604.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=15604"/>
    <title>dema_v @ 2007-09-01T00:04:00</title>
    <published>2007-08-31T21:16:22Z</published>
    <updated>2007-08-31T21:16:22Z</updated>
    <lj:music>карна -  я не кохаю тебе</lj:music>
    <content type="html">&lt;img src="http://furnation.ru/thumbs/medium_a_1170448861_odinoky_lis_-_odinochestvo_i_grust`_.jpg" /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Тепер я сам ! І не знаю як реагувати... Свобода, я її так хотів, але в полоні кохання якось краще було. А мо то від незвичності. Почну нове життя, спогади сховаю. Але перше треба пережити.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:15147</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/15147.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=15147"/>
    <title>dema_v @ 2007-08-30T18:29:00</title>
    <published>2007-08-30T15:30:05Z</published>
    <updated>2007-08-30T15:30:05Z</updated>
    <content type="html">&lt;table border="0" style="width: 400px; border: 1px solid #EEEEEE;"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="text-align: center; margin: 0px; padding: 8px; background-color: #006680; color: #FFFFFF; font: 16px Arial"&gt;Твоя огненная суть - Камин&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="text-align: left; padding: 8px; background-color: #FFFFFF; color: #000000; font: 12px Arial"&gt;Надежный, добрый, всегда готовый подставить плечо, прийти на помощь, успокоить, пожалеть, посочувствовать. С тобой стабильно, хорошо и тепло, не пугает даже однообразие. Ведь только ты можешь одарить уютом и окружить лаской, нежностью, заботой…если захочешь.&lt;img src="http://www.alta-d.ru/encyclopedia/images/170504_1.jpg" align="left" alt="image" /&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="text-align: center; margin: 0px; padding: 8px; background-color: #006680; font: 12px Arial"&gt;&lt;a href="http://aeterna.ru/test.php?link=tests:10257" style="color: #FFFFFF"&gt;Пройти тест&lt;/a&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:15076</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/15076.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=15076"/>
    <title>dema_v @ 2007-08-29T00:07:00</title>
    <published>2007-08-28T21:13:11Z</published>
    <updated>2007-08-28T21:17:43Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://www.zk.ukrtelecom.ua/img/about/photo_gallery/kray/big/0004.jpg" /&gt;&lt;br /&gt;Осінь... ти чуєш, вона вже іде ? Залізе до тебе всередину і почне висмоктувати літо. Помалу, по краплинці тягнутиме життя, радість, сміх.... А що далі? Далі ти не будеш жити, а існувати. І ззовні наче нормальна людина, а в середині страшна порожнеча.Така вона красива осінь...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:14613</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/14613.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=14613"/>
    <title>dema_v @ 2007-08-20T16:22:00</title>
    <published>2007-08-20T13:24:02Z</published>
    <updated>2007-08-20T13:24:02Z</updated>
    <content type="html">&lt;a href="http://mova.ridne.net/profile/66"&gt; &lt;img src="http://mova.ridne.net/profile/66/1.png" /&gt; &lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:14351</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/14351.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=14351"/>
    <title>dema_v @ 2007-08-03T15:02:00</title>
    <published>2007-08-03T12:15:11Z</published>
    <updated>2007-08-03T12:24:03Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://chersoness.ru.russian-women.net/images/photoalbum/chersoness/medium/mh_Nic09044.jpg" /&gt;&lt;br /&gt;А я на море  :) Не буде мене два тиждні,а мо аж до вересня, прощай віртуальний світ. Як що щось страшне то мій номер є десь в інеті, шукайте. Удачі всім і гарного відпочинку :)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:14259</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/14259.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=14259"/>
    <title>стукнуло шось в голову</title>
    <published>2007-07-31T17:28:04Z</published>
    <updated>2007-07-31T17:28:04Z</updated>
    <content type="html">&lt;a href="http://pics.livejournal.com/dema_v/pic/00004yy1/"&gt;&lt;img src="http://pics.livejournal.com/dema_v/pic/00004yy1" width="300" height="196" border="0" /&gt;&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:13937</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/13937.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=13937"/>
    <title>...</title>
    <published>2007-07-29T15:33:46Z</published>
    <updated>2007-07-29T15:33:46Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://monk.com.ua/images/articles/20070705231732435_1.jpg" /&gt;&lt;br /&gt;Ггггг</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:13614</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/13614.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=13614"/>
    <title>ГГГ</title>
    <published>2007-07-26T21:43:49Z</published>
    <updated>2007-07-26T21:43:49Z</updated>
    <content type="html">а чула моя дупа шо все так хриново буде. Знов всі покопали, посміялися і оставили одного. Заїпало то все. е можу я стати пофігістом, бо я не такий. Ну я ідіот невиправний !!!!!!! Бля!!! І ніхто знов не розуміє мене. Як же я маю пояснювати свої думки і почуття ???</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:dema_v:13448</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://dema-v.livejournal.com/13448.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://dema-v.livejournal.com/data/atom/?itemid=13448"/>
    <title>настрій привалив</title>
    <published>2007-07-26T13:14:08Z</published>
    <updated>2007-07-26T13:18:53Z</updated>
    <lj:music>Бумбокс - Бобік</lj:music>
    <content type="html">була порожнеча, а потім мене накрило. Цікаво чи на довго &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://ui.bigmir.net/photo/large/2/2/2054622.jpg" /&gt;</content>
  </entry>
</feed>
